Місця, які надихають та надають сили.

Джерело Іоанна Сочавського біля міста Білгород-Дністровський

Церква Іоанна Сочавського була закладена приблизно в 14 столітті. Сучасного вигляду церква набула в 19-20 століттях. Церква побудована в рідкісному візантійському стилі. Це чи не єдиний храм в Бессарабії, який побудований в цьому стилі. Всередині споруди б’є джерело найчистішої святої води. Спочатку була збудована каплиця з вибіленого каменю, всередині знаходилася ікона Святого Великомученика Георгія.

Легенди

Пам’ятник архітектури оповитий таємницями та легендами, які передавалися з вуст у вуста і дійшли до наших днів. Одна з таких легенд говорить, що колись в цих місцях проживала дівчина з простої селянської родини. Відрізнялася вона небувалою красою. Зазіхнув на неї турецький хан, захотів взяти її в наложниці. Послав своїх яничар за нею і заточив у фортецю. За допомогою місцевих жителів вона втекла. Хан послав своїх воїнів розшукати і повернути її.
Довго бродила вона по полях і луках, плачучи просила у Бога заступництва. Бог почув її прохання, земля розійшлася і забрала її в себе, а на тому місці почав бити джерело найчистішої води. Звали дівчину Парасковія, багато хто до цих пір називають джерело «Параскиною криницею».

Інша легенда розповідає про те, що на місці сьогоднішнього джерела був замучений по-звірячому купець, з колись славного міста Трапезунда. Народжений і вихований був у сім’ї торговця і християнина, приблизно в 1300 році. Займаючись разом з батьком торговими справами, він був вірний Православ’ю, відчував милість до бідних людей, був чесний і розумний.
У далекі часи в місті Білгороді правили татари-ідолопоклонники, туди і прямував Іоанн зі своїм товаром по Чорному морю. Познайомившись, під час подорожі, з одним з венеціанських купців, Іван розмовляв і сперечався вихваляючи свою віру і Христа. Відчувши себе слабкіше в суперечці, Реіз-веніціанський купець, затаїв образу та недобре проти Іоанна. Прибувши в місто, він оголосив місцевої знаті, що Трапезундец бажає і готовий відректися від Православ’я. Іоанн був запрошений градоначальником приєднається до мусульманства.
Запрошення було сказано з приниженням для справжніх прихильників християнства. Молитвами Іоанна, Господь дав йому мужність та й сили не зламатися в домаганнях іновірців і бути вірним Господу Богу.


Після відмови він був жорстоко побитий палицями. Але мученик не припиняв молитися навіть, коли його катували. Він був вдячний Творцеві за те, що той дозволив йому пролити кров за нього, спокутуючи свої гріхи. Після жорстокого побиття Іоанна закували в ланцюги і відтягли в темницю. На наступний ранок градоначальник зайшов до мученику в надії, що він зламається і зрадить Христа. Але великомученик зустрів його з посмішкою на обличчі. Градоначальник отримав повторну відмову відректися.
Іоанна принародно побили так, що нутрощі оголилися. Люди, не витримавши знущань, стали кричати і обурюватися в нелюдяності правителів. Далі він був прив’язаний ногами до хвоста дикого коня, яка була пущена по місту. Єврейські жителі міста не припиняли знущання, кидаючи в святого камінням, нарешті один з євреїв зглянувшись відсік мечем йому голову. На той момент Іоанну виповнилося тридцять років.
Кажуть, що саме з цього джерела великомученик брав воду, щоб напитися. Джерело був названий на честь Святого Іоанна Сочавського.


У наші дні в храмі проводяться церковні служби, молебні. Паломники тисячами їдуть, щоб скупатися і оздоровитися в купелі, набрати чистої води., вода піднімається наверх насосом, кожен з прихожан може набрати собі стільки, скільки потрібно.
Спеціалісти Білгород-Дністровського МУВГ щороку навесні проводять прибирання території біля Святого джерела .Цього року нами проведено розчистку водойми на в’їзді до території та посажено вербу на розчищеній території вздовж водойми.