Нормами розділу VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання
корупції» (далі – Закон) визначено, що для суб’єктів декларування (згідно ст. 1 Закону)
передбачено наступні вимоги фінансового контролю:
1) обов’язок суб’єкта декларування подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи,
уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) у визначених Законом випадках;
2) обов’язок суб’єкта декларування повідомляти про факти відкриття ним особисто
або членом його сімї валютного рахунка в установі банку-нерезидента;
3) обов’язок суб’єкта декларування повідомляти про факти суттєвої зміни у його
особистому майновому стані.
Чинним законодавством передбачено кримінальну, адміністративну та
дисциплінарну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю.
Передбаченими складами кримінальних правопорушень (злочинів) щодо
порушення вимог фінансового контролю суб’єктами декларування є наступні:
– подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у Декларації
(ч.1 ст.366-1 КК України).
Кримінальна відповідальність за ст.366-1 КК України за подання суб’єктом
декларування завідомо недостовірних відомостей у Декларації стосовно майна або іншого
об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості
відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для
працездатних осіб;
– умисне неподання суб’єктом декларування Декларації (ч.1 ст.366-1 КК України).
Передбаченими складами адміністративних правопорушень щодо порушення
вимог фінансового контролю суб’єктами декларування є наступні:
– несвоєчасне подання без поважних причин Декларації (ч.1 ст.172-6 КУпАП);
– неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в
установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (ч.2 ст.172-6
КУпАП);
– дії передбачені ч.1 або ч.2 ст.172-6 КУпАП вчинені особою, яку протягом року
було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (ч.1 ст.172-6 КУпАП);
– подання завідомо недостовірних відомостей у Декларації (ч.4 ст.172-6 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ст.172-6 КУпАП за подання завідомо
недостовірних відомостей у Декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування,
що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на
суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі подання завідомо недостовірних відомостей у Декларації стосовно майна або
іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від
достовірних на суму менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до
суб’єкта декларування може бути застосовано дисциплінарну відповідальність.
Згідно з класифікацією корупційних деліктів, запровадженою Законом України «Про
запобігання корупції», порушення вимог фінансового контролю належить до
правопорушення, пов’язаного з корупцією, — діяння, що не містить ознак корупції, але
порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчиненого особою,
зазначеною у частині першій статті 3 цього закону, за яке встановлено кримінальну,
адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
При цьому маємо зауважити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 84
Закону України «Про запобігання корупції» підставою для припинення державної
служби є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного
службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією
правопорушення.